Клінічна епідеміологія дисплазії сполучної тканини в студентській популяції. Пролапс мітрального клапану та фенотипічні ознаки ДСТ.

Ас. О.Є. Ніколенко. Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна. ДСТ і пролапс мітрального клапана – одна з найпоширеніших кардіологічних патологій серед молоді. Перебіг та прогноз залежать від частоти виникнення, тяжкості, багатофакторного впливу на органи та системи організму. Клініко-епідеміологічні методи встановлюють поширеність фенотипічних ознак ДСТ, третина студентів мають два та більше ознак ДСТ.  У студентів…

Сімейний лікар і нефрологія: коротко про головне.

Проф. Ж.Д. Семидоцька, доц. І.О. Чернякова, доц. О.В. Авдєєва. Харківський національний медичний університет. Медична реформа, яка здійснюється в Україні, змінила форму надання медичної допомоги населен-ню. На перший план виходить сімейний лікар, який повинен бути обізнаним у питаннях діагностики та лікування захворювань різних органів та систем. Лікар загальної практики має вільно володіти як рутинними методами дослідження…

Клініко-патогенетичне обгрунтування профілактики і лікування ожиріння.

Проф. О.М. Корж. Харківська медична академія післядипломної освіти. Численні дослідження останніх років ідентифікували ожиріння як ключову причину розвитку цукрового діабету 2-го типу, метаболічного синдрому і серцево-судинних захворювань, які відносяться до найбільш значущих проблем охорони здоров’я більшості країн світу. Висока поширеність ожиріння, що визначає його коморбідний характер, диктує необхідність уточнення принципів і варіантів не тільки лікування,…

Хіміотерапевтичні протипухлинні лікарські препарати. Історія лікування злоякісних новоутворень лімфоїдної тканини.

Хильмончик Н. Е., Мосин О.В., Жигимонт А.В., Верховодко А.И. Гродненський державний медичний університет, м. Гродно, Білорусь, кафедра громадського здоров’я і охорони здоров’я. У статті надана історія створення перших антибластомних агентів з метою лікування злоякісних новоутворень лімфоїдної тканини людини. Проаналізований шлях становлення лікарських препаратів: від бойової отруйної речовини до першого клінічного випробування цитотоксичних речовин на людині…

Клінічна медицина в Візантії.

Проф. С.Б. Сорочан. Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. Разом з парамедициною візантійське суспільство використовувало і раціональні підходи до етіології та патогенезу різних хвороб. Візантійські лікарі могли розрізняти їх у великій кількості. Вони не відмовлялися від містичних, магічних підходів до лікування, але при цьому накопичували практичний, в тому числі новаторський, досвід, як у терапії, фармакології,…

Описи чуми у художніх творах античності та Середньовіччя.

Проф. В.М. Гамалія, проф. С.П. Руда. Державний університет інфраструктури та технологій, Київ. На основі аналізу праць Фукідіда, Лукреція Каруса, Боккаччо та Даніеля Дефо стаття показує можливість використання сучасними істориками медицини деяких даних про епідемії чуми від V століття до нашої ери до 17 століття. Ключові слова: епідемії, чума, мікроорганізми, самоізоляція, епідеміологія https://dx.doi.org/10.15407/internalmed2020.02.118 Download.PDF Для цитування:…

Амбівалентний характер медицини давньої Месопотамії.

Проф. К.М. Гамалія. Державний університет інфраструктури та технологій, Київ. Показано, що медицина Стародавньої Месопотамії, як і інших країн доіндустріальної епохи, мала подвійний, амбівалентний характер. Раціональні методи лікування – фітотерапія, дотримання певних правил гігієни поєднувалися із застосуванням заклинань, ворожінь, астрологічних прогнозів. Ключові слова: Месопотамія, лікарські трави, заклинання, ворожіння, гороскопи. https://dx.doi.org/10.15407/internalmed2020.02.116 Download.PDF Для цитування: 1. Гамалія, К.М….

Жінки у житті І.І. Мечникова.

Ж.М. Перцева. Харківський національний медичний університет. Стаття присвячена життю та діяльності великого вченого І.І. Мечникова і ролі у них близьких йому жінок. Життя вчених зазвичай бідне на зовнішні події. Разом з тим воно представляє інтерес не тільки для сучасників, а й для майбутніх поколінь. З огляду на те, що статті про І.І. Мечникова в основному…

Зв’язок між супутніми станами і смертністю пацієнтів, що надходять у відділення інтенсивної терапії при тяжких загостреннях хронічного обструктивного захваорювання легень.

Ас. K.T. Аббасаліева, проф. Дж.Т. Мамедов, доц. Д.М. Ісмаілзаде, Г.Б. Садигова. Азербайджанський Медичний Університет, м. Баку, Азербайджан. Вступ. Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) є основною причиною захворюваності і смертності в усьому світі. Пацієнти з ХОЗЛ часто потребують госпіталізації в відділення інтенсивної терапії (ВІТ) під час тяжкого загострення.Мета. Наше дослідження було спрямоване на виявлення деяких супутніх…

Становлення кафедри хімії у Харківському медичному університеті у післяреволюційний період.

Проф. Г.О. Сирова, к. фарм. н. О.О. Завада. Харківський національний медичний універститет. Однією з фундаментальних дисциплін, яка викладалася в Харківському національному медичному університеті з початку його існування, була хімія, тому історія кафедри хімії так само як університету налічує понад два століття. Історично так склалося, що можна виділити декілька етапів розвитку кафедри хімії: початковий, дореволюційний, післяреволюційний,…

Сегментарні вегетативні порушення.

Ас. Г. Л. Губіна. Харьківська академія післядипломної освіти. Клінічні симптоми та синдроми сегментарної вегетативної дисфункції належать до частих випадків, які трапляються у лікарській практиці . У статті узагальнено літературні данні клінічних симптомів, синдромів сегментарних вегетативних порушень. Ключові слова: сегментарні вегетативні порушеня, симпаталгії(вегеталгії), трофічні розлади, судинні розлади, вісцеральні сегментарні розлади. https://dx.doi.org/10.15407/internalmed2020.02.085 Download.PDF Для цитування: 1. Губина, Г.Л….

Роль інгібіторів дипептиділпептидази-4 в сучасній терапії цукрового діабету 2 типу.

Проф. Журавльова, доц. М.В. Філоненко. Харківський національний медичний університет. Новітні дані, отримані при вивченні патогенезу цукрового діабету 2 типа, зокрема механизмів регуляції постпрандіального рівня глюкози в крові, привели до появи Нових стратегій лікування, спрямованих на подолання дисфункції острівців Лангерганса, в тому числі таких, які впливають на інкретини -гормони кишечківника, які синтезуються у відповідь на прийом…

Вплив родини на розвиток хвороби.

Проф. Гончаров В.Є., проф. Козідубова В.М., проф. Долуда С.М., доц. Баричева Е.М., доц. Гурницький О.В. Харківська медична академія післядипломної освіти. Розглянуто механізми впливу родини на створення передумов розвитку психічних порушень. Надано опис ознак погіршення психічного стану, що потребують реагування оточуючих. Запропонована модель підтримки родині психічно хворого з боку сімейного лікаря. Ключові слова: психіатрія, психологія, родина….

Пам’ятники минулим епідеміям.

Проф. К.К. Васильєв. Одеський національний медичний університет. У статті простежується, послідовність змін підходів до зведення пам’ятників, присвячених минулим епідеміям інфекційних хвороб в Європі з XIV століття до середини другої половини XIX століття. Таким чином, нижня хронологічна рамка дослідження визначається століттям, на яке припадає друга пандемія чуми. Верхня рамка — це бактеріологічний період, початок вивчення інфекційної…

Як правильно оцінювати результати діагностичних тестів?

Доц. С.В. Краснокутський, проф. О.М. Корж. Харківська медична академія післядипломної освіти. У статті розглядаються підходи до оцінки діагностичних тестів для підтвердження або виключення хвороби. Надійність різних діагностичних методів оцінюють в спеціальних дослідженнях, де вивчається метод порівнюють з еталонним. Якщо результати збігаються, тоді це: істинно-позитивні результати (хвороба є і тест її підтверджує) або істинно-негативні (хвороби немає…

Алгоритм ведення пацієнта з депресією у первинній медичній практиці (за досвідом Словенії та Хорватії).

Проф. Л.С. Бабінець. Тернопільський національний медичний університетімені І. Я. Горбачевського МОЗ України. Актуальність. Депресія – одна з найбільш значущих проблем охорони здоров’я і суспільства в цілому. Депресивні епізоди часто починаються після негативної життєвого події, і вони часто діагностуються в сімейній медицині. Мета – проаналізувати основні ключові аспекти ведення пацієнта з депресією в практиці первинної медичної…

Переваги застосування неінвазивної вентиляції при лікуванні гострої дихальної недостатності при COVID-19

Проф. Дж. М. Пашаєв, доц. Е. М. Насібова. Азербайджанський Медичний Університет, Хірургічна клініка. Правильний відбір пацієнтів – ключовий фактор у досягненні успіху НІВ. У разі ускладнення COVID-19 гострою дихальною недостатністю найбільш підходять пацієнти з гіперкапнією і помірним респіраторним ацидозом, хоча поєднання респіраторного та метаболічного ацидозу також добре піддається терапії НІВ. Основна мета нашого дослідження –…

Адипокіни та серцево-судинні захворювання: клінічне та терапевтичне значення.

Проф. О.М. Корж, Я.М. Філенко. Харківська медична академія післядипломної освіти. У статті розглянуті питання патогенезу гіпертонічної хвороби та фоні адипокінового дисбалансу. Адипокіни приймають безпосередню участь у механізмах підвищення артеріального тиску, атерогенезі, регуляції оксидативного стресу, згортанні крові та розвитку неінфекційного запалення. Не дивлячись на великий вибір антигіпертензивних засобів на фармацевтичному ринку, досягнення цільового рівня артеріального тиску…

Медичні факультети університетів Нового Часу.

Проф. Опарін О.А. Харківська медична академія післядипломної освіти. У статті проведено дослідження становлення і розвитку медичних факультетів університетів нового часу, що будуються в основному по моделі єзуїтів або протестантів. Проведено порівняльне дослідження цих двох моделей, що грунтувалися, як на абсолютно протилежною ідеології, так і структурі і організації учбового процесу. Ієзуїтська модель побудови університетів грунтувалася на…

Міастенія: клініка, діагностика, лікування.

Доц. О.П. Завальна, доц. О.Л. Тондій, доц. В.А. Флорікян. Харківська медична академія післядипломної освіти Дана клінічна лекція присвячена одній з найважливіших проблем сучасної неврології — вивчення клініки, діагностики та лікування міастенії. Велику увагу приділено особливостям етіології, патогенезу, клінічних проявів, диференціального діагнозу і сучасного лікування міастенії. Наведено класифiкації хвороби, діагностичні критерії міастенії з урахуванням вікових та…