До 100-річчя російського медичного словника М. Галина.

С. В. Нечаїв

Голова Історико-термінолоґічної комісії Всеукраїнського Лікарського Товариства (ВУЛТ), Київ

Мартирий Галин – військовий хірург, з 1888 року – доктор медицини в Імператорському університеті святого Володимира (тепер Київський національний університет ім.Т.Шевченко), з 1901 року – кавалер ордена святого Станіслава і інших бойових нагород Російської імперії. У 1903 році призначений виконувачем обов’язків Головного лікаря Київського військового госпіталю. Галин, разом з М. Грушевським та іншими, брав участь у заснуванні 1907 року Українського Наукового Товариства в Києві, з 1908 року голова його природно-лікарської, а з 1911 року – медичної секції, голова термінологічної комісії з медицини. У 1917-1921 році Галин брав участь в організації санітарної служби Армії УНР, генерал-хорунжий, за гетьманату в 1918 році керував Термінологічної комісією Міністерства Народного Здоров’я і Опіки, укладач перших українських медичних словників. У 1920 році за радянської влади вийшов окремим виданням його «Російсько-український медичний словник». До редагування словника Галина залучалися відомі українські діячі, що надавало йому високий науковий рівень, як професійний так і мовної, і визнання всієї України. Ще століття тому українські мовознавці орієнтувалися в термінотворення на національний характер терміносистем: усі вчені погоджувалися, що треба задіяти внутрішні мовні ресурси, терминировать нові поняття з використанням як існуючих коштів, так і науковим створенням з власних джерел. На термінологічних принципах М.Галіна грунтувалося більшість лексикографічних медичних праць 20-х років, серед яких «Шкільний медичний словник (за Галиною)» Б. Олександрівського (Полтава, 1924); «Номенклатура хороб (Латинська-українські назви хороб та російський покажчик до них) »О. Корчака-Чепурковського (Київ, 1927) і найбільший український медичний словник часу розстріляного відродження, підсумкове видання того часу – «Медичний Російсько-український словник» д-ра В.Ф.Кіселёва (Одеса, 1928), який був прийнятий до друку медичної секцією природничого відділу Інституту української наукової мови Всеукраїнської академії наук.Більшості виданих тоді медичних словників часто немає навіть у великих бібліотеках України. Вони були знищені або заховані в спецсховищах, і про їхнє існування в даний час відомо лише дуже вузькому колу. Мартірія Галина не забула тільки українська діаспора. У 1969 році Українське Лікарське товариство Північної Америки перевидало в Детройті празький «Медичний Латинська-український словник» М. Галина 1926 року. З нагоди 100-річчя видання його «Російсько-українського медичного словника» ми повинні вшанувати Мартірія Галина і реабілітувати його підхід щодо створення українських медичних термінів, його бачення «української медичної термінології майбутнього», яке відбилося в його словниках. М. Галин мав досить високе положення в Російській імперії, але він вибрав українську державу. Він був далеко небайдужий до долі свого народу і рідного слова, чого не скажеш про більшість сучасних правителів України.

Ключові слова: медицина, термін, термінологія, словник, лексикографія

https://dx.doi.org/10.15407/internalmed2020.02b.135

Download.PDF

Для цитування:

Нечаїв, С.В. До 100-річчя російського медичного словника М. Галина // Східноєвропейський журнал внутрішньої та сімейної медицини. – 2020. – №2Б (14) Спецвипуск. – С. 135-138. doi: 10.15407/internalmed2020.02b.135

Nechaiv S. [To the 100th anniversary of the Russian medical dictionary M. Galin]. Shidnoevr. z. vnutr. simejnoi med. 2020;2b(14):135-138. Ukrainian. doi: 10.15407/internalmed2020.02b.135