Наукова спадщина Леонардо да Вінчі і сучасна кардіологія

Проф. О.М. Корж Харківська медична академія післядипломної освіти Дослідження Леонардо да Вінчі людських органів викликали у нього інтерес протягом усього життя. Його схеми і начерки черепа, скелета, м’язів і основних органів складають незліченну кількість написаних сторінок. Ще більше місця в його особистих щоденниках займають теорії про те, як всі ці органи людини функціонують. Сучасні розтини…

Медичний факультет Львівського університету 1661—1773

Доц. В.С. Гриновець, доц. У.Д. Телішевська Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького У роботі представлено нарис історії вивчення медицини у Львівському університеті з 1661 по 1773 рік та внесок ордена єзуїтів у розвиток університету у Львові. Представлені у науковій статті матеріали дають змогу зрозуміти стан вищої медичної освіти на той час як перед історію…

Життя, присвячене стоматологічній науці. Професорові Макєєву Валентину Федоровичу — 80

Доц. В.С. Гриновець, доц. У.Д. Телішевська Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького Цього року стоматологічній спільноті випала велика честь відзначати 80-річчя визначної особистості української стоматології — лікаря, вченого, організатора медичної галузі, педагога Валентина Федоровича Макєєва. Валентин Федорович – представник першого випуску стоматологічного факультету Львівського державного медичного інституту 1963 р. За багаторічну наукову діяльність професор…

Лікар-просвітянин Кость Солуха

Борис Ткач Завідувач відділу охорони здоров’я Хмельницької міськради, ГО «Медичний клуб ім. Степана Руданського», м. Хмельницький У статті розповідається про діяльність відомого громадського та освітнього діяча Кості Солухи в галузі охорони здоров’я Поділля та організації вищої освіти на Поділлі. Ключові слова: Костя Солуха, Просвіта, Земська лікарня, Український державний університет, Червоний Хрест України. https://dx.doi.org/10.15407/internalmed2021.02b.092 Download.PDF (ukr)…

Ю.Р. Пенський — хірург і декан медичного факультету Харківського університету

Ж.М. Перцева Харківський національний медичний університет Стаття присвячена памяті Ю.Р. Пенського — відомого хірурга-клініциста кінця ХIХ — початку ХХ сторіччя та останнього декана Харківського університету, що зробив значний внесок у розвиток вищої медичної школи Харківщини. Ключові слова: оперативна хірургія, топографічна анатомія, резекція, штучний сечовий міхур, декан, факультет. https://dx.doi.org/10.15407/internalmed2021.02b.077 Download.PDF (rus) Для цитування: Перцева, Ж.Н. Ю.Р. Пенский…

Меморіал професора П. І. Шатілова (до сотих роковин смерті)

Доц. Г. Л. Демочко, проф. І. Ю. Робак Харківський національний медичний університет Актуальність дослідження зумовлена тим, що особистість П. Шатілова не має достатнього наукового відображення в літературі з позицій та із застосуванням методів вивчення медичного краєзнавства. Зокрема, історичні методи дослідження не використовуються настільки широко, наскільки це можливо для детальнішого вивчення роботи П. Шатілова у Харкові…

Ініціатор створення Харківського медичного товариства, професор В.Ф. Грубе

Доц. З.П. Петрова Українська академія історії медицини У статті розглянуто біографію та професійний шлях засновника Харківського медичного товариства, професора В.Ф. Грубе. Показано зв’язок між його соціальною та клінічною діяльністю. Професор В.Ф. Грубе очолював Харківське медичне товариство (ХМТ) протягом 22 років. Його посада і робота визначили напрямки розвитку ХМТ в клінічній, науковій і промисловій сферах. Як…

Середньовічні пандемії чуми

Проф. О.А. Опарін Харківська медична академія післядипломної освіти В роботі на підставі комплексного аналізу в області всесвітньої історії, історії медицини, релігієзнавства проведено дослідження двох середньовічних пандемій чуми, особливостей їх поширення, перебігу і наслідків. Показаний тісний взаємозв’язок між появою пандемії чуми і відступами церкви і народу від євангельських принципів і законів. Ключові слова: чума, Середні століття,…

Візантієць в «долині смертної тіні» (Псалом 22:4)

Проф. С.Б. Сорочан Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна У статті робиться спроба узагальнити уявлення візантиністів про причини і рівні смертності в Візантії. Дослідження доводять, що рівень середньої тривалості життя був цілком типовим для античного і середньовічного суспільства і не відрізнявся від епохи неоліту. Зазвичай смерть наступала в межах 20- 40 років, в найбільш продуктивний…

Малярія, як біологічна зброя нацистської Німеччини під час Другої світової війни

Доц. Н. Є. Хільмончик, О. В. Мосін, О. В. Жигімонт, О. І. Верховодко Гродненський державний медичний університет, м. Гродно, Білорусь У статті наведено історичний матеріал про застосування нацистською Німеччиною в роки Другої світової війни специфічної біологічної зброї на основі вивчення «найефективніших» методів профілактики інфекцій та боротьби з тими, що передавалися комахами. Нацистські вчені планували використати…

Розвиток біомедичної геронтології в Україні – історичний пріоритет

Проф. Ілля Стамблер Асоціація «Ветек — Рух за довголіття та якість життя», Тель Авів, Ізраїль Відзначаючи 30-річчя незалежності України, важливо пам’ятати про історичні здобутки українськоїнауки, шанувати героїв науки минулого та черпати натхнення у їхніх досягненнях для розвитку науки майбутнього. Щодо цього історія медицини, як особлива академічна дисципліна, грає життєво важливу академічну та громадську роль, оскільки…

Історія Харківської школи ендокринології

Проф. О.А. Гончарова Харківська медична академія післядипломної освіти Стаття містить дані щодо створення та становлення в Харкові ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я Данилевського НАМН України», його ролі у розвитку вітчизняної та світової ендокринологіі. Конкретизовано особистий внесок вчених Інституту у розробку фундаментальних та прикладних аспектів ендокринології. Представлено роль Інституту у створенні в Україні організаційної…

Mens sana in corpore sano

Проф. К.М. Гамалія Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури, Київ У статті йдеться про концепцію, висунуту професором Харківського університету І.П. Скворцовим, згідно з якою здоров’я народу, збереження якого залежить від дотримання норм гігієни, є найважливішим критерієм цивілізації. Показано, що зачатки майбутньої гігієнічної науки існували вже за часів Стародавньої Греції. Ключові слова: критерій цивілізації, здоров’я народу,…

Історія огранізації кафедри гігієни, медичної поліції, медичної географії, статистики у Київському університеті.

Проф. К. К. Васильєв, доц. Ю. В. Васильєв Одеський національний медичний університет,  Сумський державний університет. У роботі з’ясовано основні етапи організації кафедри гігієни, медичної поліції, медичної географії та статистики в університеті Св. Володимира в Києві. У 1863 р. відбулося обговорення питання про створення кафедри на засіданнях медичного факультету і ради університету. У 1865 р. було…

Харківське медичне товариство: гортаючи сторінки історії (до 160-річчя утворення товариства).

Доц. Д.К. Милославський ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т.Малої НАМН України» В історико-медичному нарисі висвітлюється діяльність закладів охорони здоров’я Харкова до та після створення у 1861 році Харківського медичного товариства, наводяться дані щодо його засновників, видатних особистостей та корифеїв терапевтичної школи, з якими пов’язана діяльність товариства, його Президентів, акцентується увага на сучасному етапі діяльності Харківського…

Харківський університет та брати Шумлянські

Проф. І. В. Белозьоров, доц. Б.А. Рогожин Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харківська медична академія післядипломної освіти, Українська академія історії медицини Презентовано порівняльне дослідження біографій видатних лікарів і вчених братів Олександра та Павла Шумлянських. Показано, що вони зробили значний внесок у розвиток і вдосконалення вищої медичної освіти в Російській імперії на рубежі XVIII —…

Історія та формування лікарень у Середньовіччі.

Президент Української Академії Історії Медицини, проф. О.А. Опарін У статті показаний та проаналізований розвиток лікарень у Середньовіччі. Показані основні особливості лікарень в різні його періоди. Показано і розкрито стримуючу роль середньовічних релігійних переконань і догм у розвитку лікарень. Ключові слова: Середньовіччя, лікарня, релігія, історія. https://dx.doi.org/10.15407/internalmed2021.02.072 Download.PDF (rus) Для цитування: Опарин, А.А. История и формирование больниц…

Біблія та профілактична медицина.

Член-кореспондент УАІМ Молчанов С.Б. Українська Академія Історії медицини У статті показані і розкриті основні медичні закони і положення, представлені в Біблії. Показано, що всі ці положення на багато століть випередили тодішній розвиток медичної науки і зберігають свою актуальність і в наш час. Ключові слова: медицина, Біблія, профілактика. https://dx.doi.org/10.15407/internalmed2021.02.058 Download.PDF (rus) Для цитування: Молчанов, С.Б. Библия…

Д.К. Заболотний як один з фундаторів вітчизняної мікробіологічної школи: діяльність вченого на посаді голови ВУАН.

Доц. Г.Л. Демочко, О.В. Чернуха Харківський національний медичний університет У статті розглянута діяльність вітчизняного епідеміолога Д. Заболотного на посаді глави Всеукраїнської академії наук. За час роботи була розроблена і прийнята нова редакція її статуту. Д. Заболотний постійно здійснював виїзди на місця, що сприяло визначенню переліку найбільш актуальних проблем, вирішення яких можна було знайти в стінах…

Володимир Вікторович Бобін: вчений — анатом, педагог, представник лікарської династії.

І.В. Бобіна, к.мед.н. В.І. Кравцова Харківський національний медичний університет У статті представлені не тільки офіційні дані про професора кафедри нормальної анатомії людини Харківського національного медичного університету, академіка Української Академії наук національного прогресу, почесного академіка Міжнародної академії інтегративної антропології, доктора медичних наук Володимира Вікторовича Бобіна, а й спогади учнів і рідних вченого. Показаний портрет інтелігента, педагога,…