Проф. Бабінець Л.С.
Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України
Актуальність. Навчання в режимі онлайн, яке стало вимогою обставин епідеміологічної ситуації в Україні, призводить до виникнення ряду проблем, які доводиться вирішувати таким чином, наскільки це можливо з урахуванням реальних можливостей матеріально-технічного та кадрового забезпечення навчального процесу.
Мета – проаналізувати основні проблеми дистанційного викладання дисципліни « загальна практика-сімейна медицина» на додипломному рівні вищої медичної освіти, а також запропонувати можливі шляхи їх вирішення. Основна частина. Основною проблемою дистанційного викладання дисципліни «загальна практика-сімейна медицина» є відсутність реальної практичної частини заняття. Важливим етапом роботи лікаря первинної медичної допомоги на сучасному етапі є відпрацювання навичок роботи з системою E-Health, що стало неможливим в онлайн-режимі. Важливим недоліком дистанційного викладання є відсутність необхідності студентів і викладачів підтримувати імідж професійної форми. Суттєвою проблемою є недостатність відпрацювання студентами навичок консультування хворого з певними реальними проблемами і захворюваннями, адже кожна ситуація персоніфікована. Існує також проблема виникнення технічних незручностей в роботі в режимі онлайн, що заважає повноцінно відпрацювати контент заняття. Обмежена можливість групового співробітництва з одногрупниками-колегами заважає отримати відчуття зворотного зв’язку з іншими учасниками навчального процесу. В умовах дистанційного навчання викладачі повинні намагатися вирішувати вищевказані проблеми. На кафедрах, які викладають загальну практику-сімейну медицину, необхідно давати студентам на самостійну роботу розгляд цікавих клінічних ситуацій коморбідних хворих. При розборі клінічних ситуацій необхідно відпрацьовувати алгоритми комплексного обстеження пацієнтів на амбулаторному етапі, призначення раціональних схем діагностики і лікування, причому як протокольних, так і ад’ювантна, оскільки медицина майбутнього повинна все більше ставати персоніфікованої, інтегративної та профілактичної, що особливо актуально в умовах поліклініки. Висновки: На сьогоднішній день гостро стоїть необхідність розробки і впровадження в навчальний процес програм дистанційного навчання, що відповідають кращим світовим зразкам і забезпечують підготовку фахівців-медиків на високому професійному рівні. Використання мережі Internet дає можливість оперативного доступу до інформаційних ресурсів навчального закладу та можливість ефективної взаємодії «викладач-студент», як в on-line, так і в off-line режимах. Необхідно працювати таким чином, щоб максимально нівелювати недоліки дистанційного проведення навчання при викладанні клінічних дисциплін. Крім того, поглиблення знань з коронавирусной інфекції, основам її епідеміології, клініки, лікування та профілактики, на нашу думку, дозволить розширювати можливості проведення занять з клінічних дисциплін в off-line режимі, за змішаною методикою, однак оптимальні ефективні напрацювання дистанційного викладання завжди залишаться затребуваними .
Ключові слова: дистанційне навчання, дисципліна «загальна практика-сімейна медицина», проблеми викладання, медичну освіту, інформаційні ресурси.
https://dx.doi.org/10.15407/internalmed2021.02.045
Download.PDF (ukr)
Для цитування:
- Бабінець, Л.С. Проблеми дистанційного викладання загальної практики-сімейної медицини на додипломному рівні і шляхи їхнього вирішення // Східноєвропейський журнал внутрішньої та сімейної медицини. – 2021. – № 2. – С. 45-48. doi: 15407/internalmed2021.02.045
- Babinets LS. Problemy dystantsiinoho vykladannia zahalnoi praktyky-simeinoi medytsyny na dodyplomnomu rivni i shliakhy yikhnoho vyrishennia. [Problems of general practice-family medicine distance teaching at the undergraduate level and ways of their solution]. Shidnoevr. z. vnutr. simejnoi med. 2021;2:45-48. Ukrainian. doi:10.15407/internalmed2021.02.045