Кардіоренальний синдром: клінічне значення, критерії діагностики, принципи лікування

Проф. О.М. Корж. Харківська медична академія післядипломної освіти. Кафедра загальної практики — сімейної медицини.

Ураження серця і нирок широко поширені в популяції і часто співіснують, підвищуючи смертність, ризик ускладнень, складність лікування та його вартість. Двосторонньо спрямовані взаємини серце — нирки, при яких патофізіологічні порушення водному з них може призводити до дисфункції іншого, визначено поняттям «кардіоренальний синдром». Встановлено, що патологія нирок призводить до більш швидкого прогресування атеросклеротичних змін судин, що не можна пояснити тільки традиційними факторами ризику. Найважливішим положенням, що визначає тактику ведення хворих з серцево-судинними захворюваннями і хронічною хворобою нирок, є визнання хронічної хвороби нирок незалежним чинником ризику розвитку серцево-судинної патології та еквівалентом ішемічної хвороби серця за ризиком ускладнень. У клінічній практиці необхідно виділення в діагнозі хворих з серцево-судинною патологією функціонального стану нирок з розрахунком швидкості клубочкової фільтрації і альбумінурії, що сприятиме внесенню коректив в лікування і поліпшенню прогнозу.

Ключові слова: кардіоренальний синдром, ішемічна хвороба серця, хронічна хвороба нирок.

Korzh AN. [Cardiorenal syndrome: clinical significance, diagnostic criteria, and principles of tratment]. Shidnoevr. z. vnutr. simejnoi med. 2016;2:37-42. Russian.
https://doi.org/10.15407/internalmed2016.02.036

Download.PDF