Ефективність гепатотрофної терапії у веденні коморбідного пацієнта із хронічним панкреатитом після етіотропно пролікованого хронічного вірусного гепатиту С

Проф. Л.С. Бабінець1, проф. О.О. Абрагамович2

1 Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України

2 Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького

Актуальність. Коморбідність хронічного панкреатиту (ХП) і хронічного вірусного гепатиту С (ХВГС) є доволі частою і проблемною, навіть після проведення етіотропного лікування інфекції вірусного гепатиту С.

Мета — дослідити стан функціональної здатності підшлункової залози та загальноклінічних і вибраних біохімічних параметрів пацієнтів із ХП на тлі пролікованого ХВГС під впливом запропонованого комплексного лікування із додатковим включенням гепатотрофного препарату гепаризину. Матеріали та методи. Було досліджено 45 хворих на ХП у коморбідності із ХВГС. Всі хворі були обстежені за загальноприйнятими алгоритмами і отримували загальноприйнятий комплекс лікування за протоколом (ЗПК) ХП згідно із наказом МОЗ України № 638 від 2014 р. та ХВГС — за Клінічною настановою МОЗ України, заснованою на доказах «Вірусний гепатит С» від 2020 р. Усіх амбулаторних пацієнтів з коморбідним перебігом ХП і ХВГС розділили на 2 групи для вивчення дієвості запропоновааних програм корекції: 1 група (20 пацієнтів) отримувала загальноприйнятий комплекс лікування за протоколом (ЗПК) протягом трьох місяців, 2 група (ЗПК+ГЗ) — 25 пацієнтів із ХП і ХВГС) — отримували ЗПК із додатковим включенням гепатотрофного засобу Гепаризин PLC по 1 капсулі 3 рази на добу після прийому їжі протягом 3 місяців.

Результати та обговорення. Встановили більш значимий рівень ефективності лікувального комплексу із додатковим включенням гепатотрофного препарату гепаризину стосовно такого протокольного лікування щодо відновлення функціонального і структурного стану ПЗ за даними досліджених параметрів: вміст фекальної α-еластази підвищувався відповідно на 54,4 % проти 39,9 %, вміст глюкози знижувався — на 15,6 % проти 10,0 %, бальний показник копрограми знижувався — на 40,2 % проти 25,1 %, бальний УЗ-показник структури ПЗ знижувався — на 74,4 % проти 33,6 % (p<0,05).

Висновки: Доведено достовірний позитивний вплив гепаризину на порушені параметри функціонального стану ПЗ при ХП у поєднанні із ХВГС і дозволило стверджувати про протизапальну активність гепаризину, оптимізуючий його вплив на ПЗ. Рекомендовано додаткове включення гепатотрофного засобу гепаризину до протокольної комплексної терапії хворих на ХП на тлі пролікованого етіологічно ХВГС на етапі відновного амбулаторного лікування.

Ключові слова: хронічний панкреатит, хронічний вірусний гепатит С, гепатотрофний засіб гепаризин, комплексне відновне лікування, фекальна еластаза-1.).

https://doi.org/10.15407/internalmed2025.02.119

Download.PDF(eng)

Для цитування:

Babinets LS, Abrahamovych OO. Hepatotrophic therapy efficiency in the management of a comorbid patient with chronic pancreatitis after etiotropically treated chronic viral hepatitis С. Shidnoevropejskij zurnal vnutrisnoi ta simejnoi medicini. 2025;2:119–123. doi: 10.15407/internalmed2025.02.119.