Доц. В.І. Корчук, В.Є. Завадюк
Український гуманітарний інститут
В науковому дослідженні проаналізовано зміст, складові частини та суть однієї із тем, що у християнському світі викликає чимало дискусій. Тема місця Закону Божого і санітарного закону даного через Мойсея в контексті споживання чистих і нечистих тварин породили багато дискусій і навіть суперечок. Слова Ісуса із Мк. 7:14-23 нібито підтверджують те, що непотрібно дотримуватися заповідей стосовно чистої, та нечистої їжі, так як всі заповіді Старого Завіту було скасовано на хресті. Що насправді означає цей біблійний уривок — головна задача біблійної екзегези і критичного аналізу даного уривку. В результаті аналізу літературних джерел було виявлено, що тлумачення цього тексту різняться і є не одностайними. Дивлячись на те, що думки з приводу цих текстів розбігаються та мають різний відтінок, виникає необхідність ретельного дослідження, задля впевненого розуміння, що саме Ісус Христос хотів сказати цими словами. Було виявлено, що контекст уривку Мк. 7:14–23 та перехресних з ним місць Біблії, вказують на те, що слова Ісуса Христа стосуються не вчення про чисту та нечисту їжу, але про передання стосовно омивання рук та посуду, яких дотримувалися фарисеї та книжники. Культурно-історичний аналіз даного уривку звертає увагу на те, що заповідь про чисту та нечисту їжу, була дана Богом в пустелі для того, щоб нагадати ізраїльтянам про розділення тварин на певні категорії, і щоб вони не пристосовувалися до життя інших народів, які приносили таку живність в жертву, або ж вважали священними. В подальшому ж, юдейські передання викривили це вчення, на що Ісус Христос і вказав фарисеям та книжникам, коли ті намагалися Його докорити в не дотриманні учнями вчення про омиті руки. Провівши лінгвістичний аналіз, ми виявили, що слова Ісуса Христа в Мк. 7:14-23, стосуються виключно того, що юдеї вважали їжу нечистою саме через неомиті руки і тим самим загубили істинне значення Божої заповіді. Підсумовуючи, ми можемо зазначити, що проблемою, яку освітлює Ісус Христос, є саме дотримання дрібних приписів, яких навіть не навчає Біблія і через які юдейські вчителі не бачили суті Божих заповідей — любові до Бога та любові до ближнього. Саме тому Господь каже, що людину не робить нечистою, опоганеною, або ж, позбавленої святості те, що вона не дотримується цих приписів, але натомість її робить такою те, що вона чинить лихі діла, які походять з її серця. Також в результаті даного дослідження було виявлено, що в Мк. 7:14-23 не йдеться про скасуванням Христом законів, які регулювали вживання м’яса «чистих і не нечистих» тварин в їжу. Така позиція не є обґрунтованою і біблійно доведеною. Більше того, закони дієти набагато старші від будь-яких інших законів, що торкалися фізичного благополуччя людини (Бут. 7:2, 3).
Ключові слова: нечисті тварини, дієта, передання, опоганення, законництво, зажерливість.
https://doi.org/10.15407/internalmed2024.02.107
Для цитування:
Корчук В.І. Вчення Ісуса Христа щодо духовної та фізичної «нечистоти» людини / В.І. Корчук, В.Є. Завадюк // Східноєвропейський журнал внутрішньої та сімейної медицини. – 2024. – № 2. – С. 107-111. https://doi.org/10.15407/internalmed2024.02.107
Korchuck VI, Zavadiuk VE. Vchennia Isusa Khrysta shchodo dukhovnoi ta fizychnoi «nechystoty» liudyny [The teaching of Jesus Christ regarding spiritual and physical «uncleanness» of a person]/Shidnoevropejskij Zurnal Vnutrisnoi Ta Simejnoi Medicini. 2024(2):107-111. https://doi.org/10.15407/internalmed2024.02.107
.