Асп. Бондар-Келеберда О.С.
Харківський національний медичний університет
Мета. Виявити особливості ліпідного та вуглеводного обмінів у пацієнтів з ізольованою гастроезофагеальною рефлексною хворобою (ГЕРХ), ГЕРХ на тлі цукрового діабету 2-го типу (ЦД 2-типу) та з ЦД 2-го типу, в залежності від індексу маси тіла (ІМТ). Матеріали та методи. Для участі в дослідженні були набрані 100 пацієнтів, яких розподілили на 3 групи: 1 група — пацієнти з ЦД 2-го типу у поєднанні з ГЕРХ (60 чоловік), до другої групи увійшли пацієнти з ізольованою ГЕРХ (20 чоловік), третя група — пацієнти з ЦД 2-го типу (20 чоловік). Пацієнтів групи ЦД 2-го типу у поєднанні з ГЕРХ додатково розподілили на 2 підгрупи — 30 чоловік з нормальною вагою або надлишковою масою тіла (НМТ), та 30 чоловік з ожирінням різного ступеню. Групу контролю склали 20 практично здорових осіб. Пацієнтам проводили антропометричні вимірювання з використанням індексу Кетле. Розрахунок проводили по формулі: ІМТ= m/h2 , де m — маса тіла, h — зріст. Рівні глюкози сироватки крові, глікозильованого гемоглобіну (HbA1с) визначали з використанням автоаналізаторів (Architect c8000, Abbott Laboratories Inc., Abbott Park, IL, USA), — метод глюкозо-гексокінази та G8 (Tosoh Bioscience, Тессендерло, Бельгія), з використанням високоефективної рідинної хроматографії. Показники ліпідного профілю визначали за біохімічною методикою згідно стандарту з визначенням загального холестерину (ЗХ), холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ХС-ЛПНЩ), холестерину ліпопротеїдів дуже низької щільності (ХС-ЛПДНЩ), холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ХСЛПВЩ), тригліцеридів (ТГ) фотометричним методом на базі центральної науково-дослідної лабораторії Харківського національного медичного університету (ЦНДЛ). Коефіцієнт атерогенності (КА) був розрахований за математичною формулою. Рівень інсуліну визначали у сироватці крові імуноферментним методом (ІФА) на аналізаторі «Labline-90» (Австрія) з використанням виробництва фірми «DRG» (ELISA, США) комерційної тест-системи. Індекс інсулінорезистентності (HOMA-ІR) визначали математичним розрахунком. Статистичний аналіз проводився з використанням програми StatTech v. 1.2.0, «Statistica 10», Exel 7.0. Обговорення отриманих результатів. У пацієнтів 1 групи (ЦД 2-го типу + ГЕРХ), було встановлено достовірні прямі середньої сили кореляційні зв’язки показників з ІМТ: інсулін (ρ=0,349; р=0,006), ЗХ (ρ=0,398; р=0,002), ТГ (ρ=0,393; р=0,002), КА (ρ=0,596; р=0,000). Достовірні прямі слабкої сили кореляційні зв’язки були НОМА-ІR, ХС-ЛПВЩ з ІМТ (ρ=0,264; р=0,042), (ρ=0,259; р=0,046) відповідно. Нами було достовірно зафіксовано вірогідні (р<0,05) збільшення деяких показників у підгрупі ЦД 2-го типу + ГЕРХ з ожирінням різного ступеню, у порівнянні з підгрупою ЦД 2-го типу + ГЕРХ з нормальною вагою або НМТ. Так показник «ІМТ» становив ( 34,88±0,87) та (23,07±0,59); показник «Інсулін» (20,18±1,40) та (15,89±1,61); НвА1С (9,35±0,43) та (8,18±0,39); НОМА-ІR (10,89±1,35) та (7,06±0,87); ХС (5,95±0,33) та (4,83±0,24); ТГ (1,83±0,10) та (1,42±0,11); КА (2,72±0,09) та (2,06±0,09) відповідно. При опрацювання результатів, було виявлено, що такі показники, як глюкоза, НвА1С, ХС-ЛПНЩ, ХС-ЛПДНЩ не показали статистично значущих кореляцій з ІМТ. Аналізуючи 2 групу пацієнтів з ізольованою ГЕРХ, було виявлено достовірні прямі середньої сили кореляційні зв’язки з ІМТ таких показників, як інсулін (ρ=0,481; р=0,032), НОМА-ІR (ρ=0,453; р=0,045); достовірний прямий сильний кореляційний зв’язок був виявлений при опрацюванні КА (ρ=0,722; р=0,000) з ІМТ та достовірний зворотній зв’язок середньої сили мав ХС-ЛПВЩ (ρ=–0,453; р=0,045) з ІМТ. При вивченні таких показників, як глюкоза, НвА1с, ЗХ, ТГ, ХС-ЛВНЩ, ХС-ЛПДНЩ, не виявлено статистично значущих кореляцій з ІМТ у групі пацієнтів з ізольованою ГЕРХ. У З групі були отримані такі результати:достовірні прямі середньої сили кореляційні зв’язки показників з ІМТ: інсулін (ρ=0,616; р=0,004), НОМА-ІR (ρ=0,473; р=0,0035), ТГ (ρ=0,680; р=0,001), ХС-ЛПВЩ (ρ=0,647; р=0,002), ХС- ЛПДНЩ (ρ=0,481; р=0,0031). Тоді як, при вивченні ХС-ЛПНЩ, було зафіксовано достовірний зворотній середньої сили кореляційний зв’язок з ІМТ (ρ=–0,465; р=0,0039). Досліджуючи показник ТГ в даній групі, було виявлено сильний прямий кореляційний зв’язок з показником ХС-ЛПДНЩ (ρ=0,863). Висновки. При оцінюванні кореляційних зв’язків показників з ІМТ у досліджуваних групах було вірогідно визначено, що деякі показники достовірно залежать від ІМТ. Так, розглядаючи групу 1, можемо говорити про те, що у формуванні ІМТ достовірно приймають участь такі показники, як інсулін, НОМА-ІR, ЗХ, ТГ, ХС-ЛПВЩ та КА. При збільшенні цих показників на 1 слід очікувати збільшення ІМТ. Під час аналізу підгрупи з ожирінням та нормальною вагою або НМТ (група ЦД 2-го типу + ГЕРХ) було виявлено, що результати ІМТ, інсуліну, НвА1С, НОМА-ІR, ЗХ, ТГ та КА достовірно були більшими у підгрупі з наявним ожирінням. У пацієнтів з ізольованим перебігом ГЕРХ (2 група), було визначено, що збільшення ІМТ мало вплив на показники інсуліну, НОМА-ІR, КА, а саме при збільшенні ІМТ на 1 слід очікувати збільшення цих показників. Виявлено, що ХС-ЛПВЩ буде збільшуватись при зменшенні ІМТ. Характеризуючи 3 групу пацієнтів (ЦД 2-го типу) можна дійти висновку, що при збільшенні інсуліну, НОМА-ІR, ТГ, ХС-ЛПВЩ, ХС-ЛПДНЩ на 1 слід очікувати зменшення ІМТ., а при зменшенні ХС-ЛПНЩ слід очікувати збільшення ІМТ. Якщо систематизувати вищезазначене, можемо говорити про те, що ІМТ відіграє важливу роль у формуванні порушень ліпідного та вуглеводного обмінів у пацієнтів з даними нозологіями.
Ключові слова. Цукровий діабет 2-го типу, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, ожиріння, ліпідний обмін, вуглеводний обмін, інсулінорезистентність.
https://doi.org/10.15407/internalmed2023.02b.111
Для цитування:
Бондар-Келеберда, О.С. Особливості ліпідного та вуглеводного обмінів у пацієнтів з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою на тлі цукрового діабету 2-го типу залежно від наявності ожиріння // Східноєвропейський журнал внутрішньої та сімейної медицини. – 2023. – № 2(Б). – С. 111-120. doi: 10.15407/internalmed2023.02b.111
Bondar-Кeleberda OS. [Features of lipid and carbohydrate metabolism in patients with gastroesophageal reflux disease against type 2 diabetes, depending on the presence of obesity]. Shidnoevr. z. vnutr. simejnoi med. 2023;2(B):111-120. Ukrainian. doi: 10.15407/internalmed2023.02b.111