Проф. С.Б. Сорочан

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

У статті робиться спроба узагальнити уявлення візантиністів про причини і рівні смертності в Візантії. Дослідження доводять, що рівень середньої тривалості життя був цілком типовим для античного і середньовічного суспільства і не відрізнявся від епохи неоліту. Зазвичай смерть наступала в межах 20- 40 років, в найбільш продуктивний період життя. Таким чином, візантійське суспільство залишалося досить молодим. При високому рівні народжуваності, кількість дітей, які досягли дорослого віку, як правило, не перевищувала двох на сім’ю. Передчасні смерті були викликані епідеміями інфекційних хвороб, екологічними, стихійними лихами, нещасними випадками, вбивствами, війнами. В останньому випадку 90% померлих припадали на жертви від хвороб, голода і холода, а не битви. Взагалі, візантійські можновладці, представники світської та церковної влади поводились дуже розумно, намагаючись уникати зайвого насильства і людських втрат.

Ключові слова: Візантія, тривалість життя, народжуваність, смертність, хвороби, лиха, демографія.

https://dx.doi.org/15407/internalmed2021.02b.044

Download.PDF (rus)

Для цитування:

1. Сорочан, С.Б. Византиец в «долине смертной тени» (Псалом 22:4) // Східноєвропейський журнал внутрішньої та сімейної медицини. – 2021. – № 2(Б). – С. 44-55. doi:15407/internalmed2021.02b.044
2. Sorochan SB. Vizantiec v «doline smertnoj teni» (Psalom 22:4). [A citizen of Byzantium in the «valley of the shadow of death» (Psalm 22:4)]. Shidnoevr. z. vnutr. simejnoi med. 2021; 2b:44-55. Russian. doi: 0.15407/internalmed2021.02b.044